Директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», юристка та культурна менеджерка. Із 2021 року очолює установу, впроваджуючи послідовну українську стратегію збереження та осмислення памʼяті про Бабин Яр і протидіючи маніпуляціям та російським історичним наративам.
У відповідь на виклики повномасштабної війни ініціювала нову модель роботи заповідника, що поєднує вшанування жертв Голокосту з рефлексією над сучасними трагедіями, спричиненими агресією Росії проти України. Її підхід базується на відкритості, суспільному діалозі та використанні мистецтва як інструменту переосмислення історичного досвіду.
У 2023 році з її ініціативи на території заповідника відкрито виставковий центр «Жива памʼять» — простір, у якому відбуваються історичні й мистецькі виставки, публічні дискусії та культурні події. Це місце стало важливою платформою для розмови про Голокост, тоталітаризм, війну, гідність і памʼять — мовою сучасної культури.
В 2024 році визнана «Людиною року» єврейською громадою Києва за збереження памʼяті про трагедію Бабиного Яру.
Вона активно розвиває співпрацю з українськими та міжнародними культурними й освітніми інституціями, зокрема з Музеєм Голокосту у Вашингтоні та низкою європейських музеїв памʼяті, відкриваючи українську перспективу світу.
